Чоловіче здоров'я

Простат-специфічний антиген (ПСА) загальний — пухлинний маркер глікопротеїнової природи, який міститься в сироватці крові та має протеазну активність. Продукується клітинами епітелію канальців передміхурової залози (простати), далі секретується в сім’яну рідину, внаслідок чого відбувається зменшення в’язкості сперми. Дослідження рівня ПСА використовують для моніторингу стану пацієнтів із гіпертрофією простати з метою виявлення онкологічного захворювання. Також цей показник використовують для діагностики та моніторингу ефективності терапії карциноми передміхурової залози.

Показання для визначення ПСА загального: скринінг та рання діагностика раку передміхурової залози (РПЗ), оцінювання стану пацієнта до початку лікування (для прогнозування відповіді на лікування, визначення ризику утворення метастазів), моніторинг ефективності лікування РПЗ, контроль рецидивів та метастазів, диференційна діагностика РПЗ та доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Є додатковим маркером для виявлення РПЗ (у комплексі з результатами ректального дослідження).

Збільшення рівня ПСА загального спостерігається при:

     запальних захворюваннях передміхурової залози;

     доброякісній гіперплазії передміхурової залози;

     раку передміхурової залози;

     травмах, операціях, діагностичних маніпуляціях у ділянці розміщення передміхурової залози;

     гострій нирковій недостатності, гострій затримці сечі.

Норма (в одиницях СІ):

0–4 нг/мл — значення норми;

4–10 нг/мл — граничні значення.

 

 

Індекс вільного ПСА — це співвідношення вільного ПСА до ПСА загального. ПСА в сироватці крові знаходиться у двох формах — вільній та зв’язаній з α-1-антихімотрипсином. У випадку наявності онкологічного захворювання передміхурової залози, в пухлинних клітинах збільшується синтез ПСА і α-1-антихімотрипсину, внаслідок чого зменшується відсотковий вміст вільного ПСА в сироватці крові. Тому дане дослідження використовують для диференційної діагностики доброякісної гіперплазії передміхурової залози та раку передміхурової залози.

Показання для визначення індексу вільного ПСА: рання діагностика онкологічних захворювань передміхурової залози, диференційна діагностика доброякісних та злоякісних новоутворень передміхурової залози, диференційна діагностика простатиту й аденоми простати.

Інтерпретація результатів:

     0–14 % — злоякісне новоутворення;

     14–16 % — граничні значення;

     >16 % — доброякісне новоутворення.

 

 

Тестостерон (загальний) — основний стероїдний андрогенний гормон. Синтезується переважно клітинами яєчок, а також у корі наднирників та яєчниках. У крові цей гормон циркулює в неактивній формі, у комплексі з бета-глобуліном. Тестостерон бере участь у формуванні статевої системи за чоловічим типом. У пубертатному періоді він відповідає за розвиток чоловічих вторинних ознак, забезпечує сперматогенез та статеву поведінку, має анаболічний ефект і т.д. Рівні тестостерону не є стабільними, піддаються епізодичним, циркадним, циклічним коливанням та залежать від віку і статі пацієнта.

Показання для визначення тестостерону: оцінювання андрогенного статусу чоловіків і жінок, синдром Штейна-Левенталя, синдром фемінізуючих яєчок, порушення статевого дозрівання, пухлини кори надниркових залоз, аренобластома, ідіопатичний гірсутизм, уремія, міотонічна дистрофія, печінкова недостатність, синдром Клайнфельтера, крипторхізм, первинний і вторинний гіпогонадизм, синдром Каллмана, обстеження при безплідді, та ін., у жінок для виявлення причин порушення менструального циклу.

Збільшення рівня тестостерону спостерігається при:

     синдромі Іценка-Кушинга;

     адреногенітальному синдромі в жінок;

     тестостерон-продукуючих пухлинах яєчок;

     наявності хромосомного набору ХУУ;

     вірилізуючій пухлині яєчників;

     зниженні рівня глобуліну, що зв’язує статеві гормони (SHBG).

Зменшення рівня тестостерону спостерігається при:

     інфекційних захворюваннях, таких як паротит, гепатит;

     діабеті;

     деяких генетичних захворюваннях;

     запаленнях та новоутвореннях у гіпофізі;

     травмах, пухлинах яєчок;

     нирковій недостатності;

     проблемах зі щитоподібною залозою;

     вживанні алкоголю та палінні.

Норма (в одиницях СІ):

Чоловіки 12,1–38,3 нмоль/л

Жінки 0,5–4,3 нмоль/л

 

Правила підготовки до здачі аналізу — як при загально-клінічних та біохімічних дослідженнях крові.

Матеріал для дослідження — венозна кров.